- відгвинчуватися
- -ується, недок., відгвинти́тися, -и́ться, док.1) Обертаючись по гвинтовій нарізці, відокремлюватися, зніматися.2) тільки недок. Пас. до відгвинчувати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
підгвинчуватися — уюся, уєшся, недок., підгвинти/тися, нчу/ся, нти/шся, док. 1) тільки док., розм., перен. Стати більш зібраним, підтягнутим, бадьорим. 2) тільки недок. Пас. до підгвинтити … Український тлумачний словник
відгвинчуватися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
підгвинчуватися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
відгвинтитися — див. відгвинчуватися … Український тлумачний словник
відкручуватися — уюся, уєшся, недок., відкрути/тися, учу/ся, у/тишся, док. 1) тільки 3 ос. Розкручуючись, відокремлюватися від чого небудь; відгвинчуватися. 2) перен., розм. Те саме, що викручуватися 3). 3) тільки недок. Пас. до відкручувати … Український тлумачний словник
контргайка — и, ж., тех. Додаткова гайка, нагвинчена біля основної, що не дозволяє їй відгвинчуватися … Український тлумачний словник
одг... — див. відг...; напр.: одга/дувати, одгви/нчувати, одгви/нчуватися, о/дгомін, одгусти/ і т. ін. див. відгадувати, відгвинчувати, відгвинчуватися, відгомін … Український тлумачний словник
підгвинтитися — див. підгвинчуватися … Український тлумачний словник